8 лютого 2010 року в Україні - початок Масляної (Масляного тижня). Масляна - один із найрадісніших і найсвітліших свят. Цілий тиждень народ проводжає обридлу зиму, пече млинці й ходить один до одного у гості.
Традиції Масляної
Масляна називається по-різному, і всі ці назви означають те ж саме . Через утримання від м’яса відбулася назва «мясопуста»; від уживання сиру - сирного тижня; від повсюдного вживання масла - Масляної, яка триває цілий тиждень перед Великим постом. У святцях і церковних книгах вживається назва «сирного тижня». У цей час не їдять нічого м’ясного; риба, молока, яйця й сир є загальне для всіх. Під час святкування Масляної на Русі всі верстви населення захоплювалися розгульним життям і забавами; вона в північно-східній Росії називалася в простому народі чесною Масляною, а на заході - широкою Масляною. Вона починається зустріччю в понеділок; із середини тижня йде розгулі; у широкий четвер усі поспішають пригощати один одного і нарешті випливають прощальні дні: субота й неділя.
Як за старих часів, так і нині, головне частування на Масляну полягає в млинцях. Увесь тиждень печуть із гречаної каші або пшеничного борошна млинці на маслі, молоці і яйцях, круглі, у весь обсяг сковороди. Млинці ж, не більш як із чайне блюдечко, тонкі, легкі й здебільшого на молоці і яйцях, з одного пшеничного борошна називають оладками. У багатих будинках подавали до млинців рідку ікру.
Історія Масляної
Свято Масляна для нас, як карнавал для італійців. Тим більше що в перекладі з італійського "карнавал" означає "яловичина, прощавай!". А Масляна, що передує Великому посту, здавна називалася "М’ясопустом", оскільки в цей тиждень заборонялося їсти м'ясо.
Деякі історики вважають, що в стародавності Масляна була пов'язана із днем весняного сонцестояння, але із прийняттям християнства вона стала випереджати Великий піст і залежати від його строків. Однак це ще не все про значення Масляної. Для слов'ян вона довгий час була й зустріччю Нового року! Адже до XIV століття рік на Русі починався з березня. Навіть млинці, неодмінний атрибут Масниці, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони виявляли собою символ сонця, яке усе яскравіше розпалювалося, подовжуючи дні. А по давніх повір'ях уважалося: як зустріне людей рік, таким він і буде. Тому й не скупилися наші з вами предки в це свято на щедре застілля й невтримні веселощі. І називали Масницю в народі "чесною" та "широкою-всеохоплюючою".
Проходили століття, мінялося життя, із прийняттям християнства з'явилися нові церковні свята, але широка Масниця продовжувала жити. Ніщо не змогло змусити росіян відмовитися від улюбленого свята - хлібосольного й розгульного-веселого.
